Олександр БРОДСЬКИЙ: «Через рік ми побачимо результати …
Київ показав приклад справжньої народної демократії в дії. Нині процес не тільки не припинився, а й активізувався, тільки набув інших форматів. Не потрібно докладати зусиль, аби «докричатися» до влади, можна просто стати цією владою. І не обов’язково балотуватися у депутати чи прагнути посад у держструктурах. Реформа місцевого самоврядування, ініційована главою держави, дозволяє кожному з киян впливати на рішення, оскільки вони і тільки вони і є влада. Про розвиток самоврядування у столиці, а також про те, як громадяни можуть нині реалізувати своє право на владу, «Хрещатик» поговорив зі столичним депутатом, головою постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків Олександром Бродським.
Ганна КАСІЧ | «Хрещатик»
Пане Олександре, в Україні стартувала реформа місцевого самоврядування, але більшість киян слабко уявляють, що це дасть безпосередньо для них і в який спосіб їм здійснювати владні повноваження. Що робити і куди звертатися соціально активному столичному мешканцю? З чого починати свою участь у самоврядуванні?
О. Б.: Ключовим питанням місцевого самоврядування є запровадження механізму оптимального та ефективного функціонування суб’єктів місцевого самоврядування, щоб були не лише права, але шляхи для реалізації. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», інші законодавчі акти й нормативні документи не врегульовують дане питання повною мірою. Особливо невдалими виявилися реформи за попередньої влади. Територіальні громади так і не стали суб’єктами публічного права, не відбулося чіткого розмежування повноважень місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Фактично, громада залишилася за межею впливу на процеси суспільного розвитку, що відкинуло Україну у розвитку місцевого самоврядування на роки назад. Зіштовхнулися різні підходи на шляху реформ: системний, з європейськими традиціями, та традиційний пострадянський. Наші попередники у владі не бачили територіальну громаду як суб’єкт здійснення самоврядування, натомість спрямовували всі свої зусилля на органи влади та їх повноваження. На практиці це призвело до суцільної корупції, а в кінцевому варіанті — до Майдану.
Здійснення реформи місцевого самоврядування забезпечить можливість визначення статусу кожного елемента територіальної громади та розподілення функцій й повноважень відповідних органів. Тому всім суспільно активним громадянам необхідно долучатися до реформаторських дій новообраної Київради через участь у роботі органів самоорганізації населення та інших форм об’єднання громадян. Зміни у законодавстві, ініційовані Президентом України, розширюють коло таких можливостей. Але будь-яка реформа має йти від людей. А наша комісія покликана забезпечити зв’язок між людьми та владою, що вона і робить.
У цьому контексті: якою є ваша позиція стосовно створення у Києві районних рад? Думок багато, одні його не сприймають, оскільки навіщо дублювати виконавчі органи Київради у районах, інші вважають, що наявність районних рад відповідає принципу субсидіарності. Чи потрібно відновлювати районні ради? Якщо так, то у тому вигляді, в якому вони існували до ліквідації?
О. Б.: Повернутися до реального місцевого самоврядування — це мій основний програмний принцип як депутата. Щодо питання відновлення районних в м. Києві рад я як голова постійної комісії ставлюся виважено. З метою ухвали об’єктивного рішення по цьому питанню комісією внесено пропозицію провести в усіх районах міста Києва круглі столи для обговорення системи організації управління районами, що дасть можливість урахувати думку членів територіальної громади. Для вирішення проблем розвитку місцевого самоврядування можна рекомендувати досвід зарубіжних країн, який засвідчує, що є й інші, альтернативні форми представницьких органів громади, які можуть більш ефективно, в тому числі — з точки зору економіки, вирішувати завдання, які сьогодні у нашій державі відповідно до законодавчих норм здійснюють державні адміністрації. Забезпечення принципів децентралізації і субсидіарності при проведенні комплексної реформи місцевого самоврядування виявить разючі зміни — насамперед у соціальному плані.
Окрім районних рад, вітчизняне законодавство передбачає органи самоорганізації населення (ОСНи), територіальні громади. Також зокрема кияни можуть об’єднуватися в ОСББ. Наскільки розвинені ці структури у столиці? Чи можуть вони бути якісними та оптимальними замінниками районних рад?
О. Б.: Думаю, що плутанина виникає в зв’язку з низькою поінформованістю громадян. За останні роки влада взагалі не приділяла уваги зростанню громадської свідомості. Більше половини киян не мають чіткого уявлення про значення та функції ОСНів. Проведення реформ буде забезпечено новою інформаційною політикою влади. А в межах Києва комісія, яку я очолюю, вважає пріоритетним завданням працювати з людьми та роз’яснювати їм суть та можливості їхньої участі у самоврядуванні. Поки що зазначу — не слід ототожнювати органи самоорганізації населення (ОСНи), територіальні громади, ОСББ та районні ради. Питання відновлення діяльності районних рад сьогодні активно обговорюються громадою міста і, думаю, буде прийнято виважене рішення. Окремо заслуговує на обговорення діяльність в Києві ОСНів, ОСББ, ЖБК. На сьогодні робота з активізації діяльності цих органів в місті потребує докорінних змін. Окрім поінформованості людей, що можна ефективно відстоювати свої інтереси, необхідно розширити повноваження цих структур, щоб вони могли ефективніше вирішувати ті проблеми, які виникають.
Болюче питання — фінансування. Якщо ОСНи на рівні районів чи мікрорайонів будуть активними та достатньо представницькими, чи зможуть вони мати фінансування та розпоряджатися певним обсягом коштів?
О. Б.: Розробляючи та втілюючи програму розвитку ОСНів в районах, комісія, яку я очолюю, думає не тільки про активізацію роботи цих органів, а й про вирішення питання фінансування. І я переконаний, що всі ОСНи в місті повинні розпоряджатися відповідними коштами.
Щодо районів — чи можна виокремити певні території в Києві, де мешканці особливо активні? Яким форматам самоврядування вони надають перевагу?
О. Б.: Буду об’єктивним: всі райони столиці сьогодні виявляють активність в долученні до процесу реформ місцевого самоврядування. Це вселяє надію на те, що надалі ми отримаємо нові відносини в системі «влада — народ».
Як Ви бачите подальший розвиток місцевого самоврядування у місті Києві? Скажімо, через рік, через п’ять років?
О. Б.: Через рік, а тим більше через п’ять, ми побачимо результати реформ місцевого самоврядування в м. Києві. І члени постійної комісії з питань місцевого самоврядування докладають усіх зусиль, щоб люди відчули якісні зміни в житті столиці. Переконаний, що найближчим часом ми станемо європейською столицею не лише за архітектурою, а й за системою відносин між громадою та владою. Комісія проводить зустрічі, ми спілкуємося та обмінюємося досвідом з нашими європейськими партнерами.
Хоча постійна комісія Київради з питань місцевого самоврядування працює кілька місяців, чи є корисні напрацювання, перші результати? Наскільки активно населення взаємодіє з комісією?
О. Б.: Активність мешканців сьогодні дуже висока! Це викликано складною економічною та соціальною ситуацією в країні. Люди змушені об’єднувати власні зусилля для вирішення навіть побутових питань, не кажучи вже про незаконні забудови, нарахування тарифів та контроль ЖКГ.
Дуже важливо надати об’єднанням громадян відповідного юридично-правового статусу, зробити процедуру створення та функціонування легкою, прозорою. Та найголовніше — розробити механізм співпраці громади з органами державної влади. Всі розуміють, що потрібен дієвий механізм роботи органів місцевого самоврядування. Ми вирішили провести серію круглих столів на базі районних державних адміністрацій у м. Києві. Зазначені заходи вже відбулися у Шевченківському та Дніпровському районах.Участь у них беруть науковці, фахівці з питань самоврядування, депутати відповідних округів, співробітники РДА та представники ОСНів, громадських організацій. Учасники діляться власним досвідом та напрацюваннями. Сподіваюся, що результатом нашої роботи стане рішення Київради, яке запропонує альтернативу сьогоднішнім неефективним державним інститутам та забезпечить правовою підтримкою будь-які демократичні прояви самоврядування