Новая Газета: До допитів придатна
Українські в’язниці – не місце для збереження здоров’я. Недуга стає додатковим покаранням, нерідко більш суворим, ніж сам вирок, – пише Ольга Мусафірова в російській Новой газете
Деякий час тому нам з
колегою-журналісткою, прес-секретарем спікера Верховної ради, довелося
зловживати службовим становищем, щоб вивезти на операцію в онкологічну лікарню
нашого друга, висококласного юриста, який до того часу вже два роки
перебував у слідчому ізоляторі Лук’янівської в’язниці Києва. (Юлію Тимошенко в
жіночий корпус Лук’янівки тоді ще не помістили.)
Такса, щоб “потрапити на
лікарняне” в Лук’янівському СІЗО, – 500 доларів. Це такі ж
камери, тільки чисті. Там проводять примітивні процедури на зразок перев’язок і уколів, схоже, універсальних, на всі
випадки життя. Але проривається “на лікарняне” переважно кримінальний набрід. Решта зі своїми канцерами, туберкульозом,
виразками, стенокардією продовжують залишатися в
переповнених “хатах”. По Україні “в’язнів” –
приблизно 50 000 осіб. Про відсоток здорових серед них (з урахуванням “не санаторні” умови в місцях
позбавлення волі) можна лише здогадуватися. А толку? Суди, придавлені
прокуратурою, практично завжди відмовляють змінювати санкцію, дати дозвіл на
проведення операцій і так далі.
Суди, придавлені
прокуратурою, практично завжди відмовляють змінювати санкцію, дати дозвіл на
проведення операцій і так далі.
Ми домоглися прийому в омбудсмена Ніни Карпачової. Омбудсмен звернулася з
проханням до генпрокурора. “Добро” в приватному конкретному випадку
було отримано. Ще кілька тижнів згорають нерви – і в СІЗО надійшов офіційний дозвіл оперувати юриста за межами пенітенціарної установи.
Потім вперше в житті мені
довелося побачити жінку, безмежно щасливу від
того, що чоловік нарешті потрапив на операційний стіл. А вже на наступний день
конвой, лякаючи персонал і недужий народ, покотив з
реанімації носилки з юристом до “воронка”. “Як закон порушувати, так нічого не боліло …”
Я детально писала про цю історію в одній з київських газет. І
відгуки читацькі на неї не забула. Тому, напевно, значною мірою виявилася
морально підготовленою до того, що незабаром стало топ-новиною в ЗМІ: Юлія
Тимошенко, екс-прем’єр і екс-кандидат в президенти України, як свідчать її
адвокати та однопартійці, в ув’язненні не отримує належної медичної допомоги . І
не просто не отримує, незважаючи на незрозумілі етіології множинні синці на тілі (про них час від часу згадує перед
телекамерами заступник керівника Батьківщини Олександр Турчинов), різкі болі в
хребті і повну нерухомість. (Омбудсмен Ніна
Карпачова, яка відвідала Юлію в камері, не приховувала свого потрясіння від
того, як схудла Тимошенко.) Слідчі продовжують її допитувати щодо низки нових
кримінальних справ, не піднімаючи з ліжка. Адже згідно з висновком фахівців,
стан головної опозиціонерки країни не становить загрози для життя. Та й Аmnesty
International, що поширила днями відповідне повідомлення, не вважає, що
“умови її утримання рівносильні жорстокому, нелюдському або такому, що
принижує гідність, поводженню в сенсі ст. 3 Європейської конвенції про права
людини та основні свободи”.
Слідчі продовжують її
допитувати щодо низки нових
кримінальних справ, не піднімаючи з ліжка.
Обстежити Юлію Тимошенко за
межами СІЗО розпорядився не суд і не генпрокурор, а безпосередньо президент
Віктор Янукович, під час спільної прес-конференції з іншою жінкою-політиком,
президентом Литви Далею Грібаускайте. В якості подарунка, вважаю, – з приводу
сьомої річниці Майдану і напередодні чергового дня народження Тимошенко. І
слова дотримав. Не образився, значить, на капризи, які дозволяла собі Юлія:
кров, мовляв, без присутності особистого лікаря не здам! Комісії МОЗ не довірю!
Тобто тисячі зеків у країні зеленці з анальгіном і фельдшеру раді, оскільки
жити хочуть, а тут одна ніяк не визначиться, що їй важливіше для хребта – співпраця
зі слідством чи навпаки.
Київ – велике село, бо все
знаєте: Тимошенко вивозили на світанку в обласну клінічну лікарню, зробили МРТ,
рентген і сонографію. Радіо Свобода пустило в ефір
враження медпрацівниці лікарні, яка розповіла, як Юлію
буквально тягли під руки по коридору, прикриваючи щитами: “У нас навіть
бомжам і наркоманам каталки дають, якщо вони ходити не можуть …” Саме собою, персонал під загрозою звільнення був
попереджений про нерозголошення цієї державної таємниці.
Відомий уже і діагноз: міжхребцева грижа. Боротися з грижею можна, зауважують
лікарі, або ін’єкціями нестероїдних протизапальних препаратів, спазмолітиків і
судинорозширювальних, або видаляти – оперувати.
Є, звичайно, третій варіант:
хвора дає, нарешті, зрозуміти, що “видаляє” себе з політики, рятуючи
тим самим власне здоров’я й здоров’я президента. Тимошенко – амністію, всі
клініки світу і курорти, Януковичу – спокійні вибори-2012 в Україні …
***
У рубриці Огляд преси статті
із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.