Музей історії Києва готують до відкриття
“Хрещатик” дізнавався, чим здивують киян в оновленому закладі культури
Вісім років Музей історії міста Києва був без власного приміщення. Протягом цього часу 250 тисяч унікальних експонатів, зібраних у фондах культурної установи, були недоступні для огляду мешканцям столиці та зберігалися на верхніх поверхах Українського дому. Лише цього року, завдяки старанням голови КМДА Олександра Попова та відповідного рішення Київради, приміщення скандальної забудови на вул. Богдана Хмельницького, 7 було передане під розміщення експозиції Музею. Його відкриття заплановане до 21-ї річниці Незалежності України. Тоді ж у столиці запрацює ще одна непересічна культурна установа — Музей шістдесятництва.
Як розповів “Хрещатику” Анатолій Збанацький, заступник генерального директора Музею історії міста Києва з наукової роботи, за час відсутності музею виросло ціле покоління киян, яке вивчало минуле рідного міста тільки по книжках. “Цінність колекції нашого музею у тому, що вона присвячена виключно історії Києва — найдавнішого східнослов’янського міста. Створюючи нову, сучасну експозицію, ми хочемо, щоб люди якомога швидше отримали можливість ознайомитися з історією столиці України”, — зазначив Анатолій Збанацький.
Наразі у фондах установи зберігається близько 250 тисяч експонатів, однак виставити всіх їх відразу не вдасться. Тому знайомитися з історією столиці киянам запропонують через долі її визначних мешканців. Саме на основі розповідей про діяльність киян, які створювали це місто, будуватиметься експозиція музею. Фахівці обіцяють, що вона припаде до душі кожному відвідувачу.
Так, за словами Ольги Друг, провідного наукового співробітника установи, на стендах, присвячених життю столиці XVII — початку ХХ століття, можна буде побачити унікальний “Кобзар” 1860 року видання з підписом Юхима Філіпченка, переданий музею його родиною. Окремий стенд буде присвячений і життю київських гімназистів — зокрема тих, які навчалися у Колегії Павла Галагана та Першій київській гімназії. Відвідувачі зможуть побачити не лише фото викладачів, директорів, але й світлини самих гімназистів та їхні побутові речі.
“Плануємо облаштувати і декілька типологічних куточків. Наприклад, на згадку про киянку Марію Безп’ятову з родини Байкових, яка отримала диплом від кравецького цеху в Парижі, ми облаштуємо щось на зразок салону модистки. Там розмістимо різноманітні речі побутового призначення — швейну машинку, праску, деякі елементи одягу, шляпки і таке інше”, — зазначила “Хрещатику” Ольга Друг.
Загалом, як розповів Анатолій Збанацький, в експозиції музею буде представлена вся історія Києва — від часів Древньої Русі до сучасності. На стендах, присвячених сьогоденню, відтворять найбільш резонансні події, які відбулися у місті за роки незалежності. Тут можна буде побачити національний прапор, що був піднятий біля будівлі мерії 24 липня 1990 року, а також матеріали про проведення у Києві Євробачення-2005 та Євро-2012.
“Наша колекція постійно поповнюється новими експонатами. Працівники музею організовуватимуть спеціальні тематичні експозиції, які демонструватимуть культуру того чи іншого періоду. Крім того, у новому приміщенні працюватимуть шість великих моніторів, на яких деякі експонати можна побачити у вигляді зображень”, — зазначає Анатолій Збанацький.
Наразі у новій будівлі музею, біля станції метро “Театральна”, тривають останні приготування — там уже встановлено вітрини для експозицій, над внутрішнім оздобленням працюють художники. Незабаром працівники почнуть перевозити туди експонати, однак, за словами пана Збанацького, риси майбутньої експозиції вже вимальовуються. Нагадаємо, відкриття закладу відбудеться напередодні 21-ї річниці Незалежності України.
До цієї визначної дати у Києві запрацює ще одна знакова культурна установа — Музей шістдесятництва. “До створення цього музею ми йшли дуже довго — вісімнадцять років. Зараз у новому приміщенні тривають підготовчі роботи, готуємо експозиційні матеріали. Однак те, що буде представлено відвідувачам, лише незначна частина того, що нам вдалося зібрати. У нас дуже багато матеріалів — це і рукописи, і колекція самвидаву. Ми сподіваємося, що наш музей стане науковим центром для студентів, які будуть вивчати явище шістдесятництва”, — розповів “Хрещатику” Микола Плахотнюк, завідувач музею