Краще менше, та краще
Реклама у столиці стане уніфікованою та стильною
У тому, що реклама — двигун торгівлі, переконується, без винятку, щодня кожен киянин: буклети, проспекти, листівки, оголошення у газетах та журналах… Але якщо ці витвори рекламного мистецтва можна бодай відкласти подалі, то від зовнішньої реклами у столиці не втечеш: Київ — один із найдинамічніших ринків України, ділова активність висока, отже, і «двигунів торгівлі» дедалі більшає, вони набувають нових форм, подекуди навіть форматують життя киян. Як співіснувати містянам і рекламі? Хто кого? Про це розповіли начальник Управління з питань реклами, заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Артем Біденко та директор комунального підприємства «Київреклама», депутат Київської міської ради Олег Калініченко.
Ганна КАСІЧ | «Хрещатик»
Час вийти з тіні
«Знаєте, скільки часу ми витрачаємо щодня на обов’язкові підписи під документами? Близько двох годин!» — зауважили заступник директора Департаменту суспільних комунікацій — начальник Управління з питань реклами КМДА Артем Біденко та директор комунального підприємства «Київреклама», депутат Київської міської ради Олег Калініченко. І це за умови мораторію на видачу дозволів на встановлення нових рекламних носіїв у столиці, котрий триватиме до 1 жовтня 2014 року. Відтак кількість реклами у місті збільшується, і вона стає різноманітнішою як за змістом, так і за формами.
Не завадило б упорядкувати цей потік, і, можемо сподіватися, незабаром реклама у столиці буде більш гармонійною до архітектурних та історичних особливостей Києва. Хоча «воювати» з рекламою ніхто не збирається. Жодних планів заважати розвиткові реклами, зокрема зовнішньої, у мегаполісі немає, але вона має бути абсолютно легальною та такою, що відповідає стандартам. Про це під час підсумкової прес-конференції за результатами роботи перших двох місяців на посаді заявив Артем Біденко. «Ми очолюємо галузь, яка постійно змінюється, є динамічною, в якій надзвичайно велика кількість підприємців, особливо малий та середній бізнес,— зазначив він.— І, звичайно, продовжувати бюрократизувати цю сферу — неправильно. Ми вважаємо, що потрібно запроваджувати ті інструменти, механізми, які спростять процедуру, дозволять підприємцям без зайвих зусиль, відповідно до законодавства, отримувати та оформлювати документи належним чином».
Доки триває мораторій, у КМДА та у міськраді кипить робота. Постійна комісія Київради з питань інформаційної політики та реклами вже винесла на обговорення проект Концепції зовнішньої реклами, з ним можна ознайомитися на сайті комісії. «Думаю, протягом тижня буде також викладено проект Порядку,— припустив Артем Біденко.— Це те, що розроблялося максимально публічно, колегіально, із залученням великої кількості експертів. Гадаю, у місячний термін ці зміни у нормативно-правову базу буде внесено».
Корективи у нормативні акти, які передбачається внести найближчим часом, дозволять легалізувати ті носії, котрі київська влада фізично не може контролювати, але які відповідають європейським нормам. «Це дасть можливість не заплющувати ханжеськи очі, ніби ми цього не бачимо, а поповнити бюджет. Якщо ці носії вже є і вони відповідають вимогам законодавства, то нехай будуть»,— зазначив начальник Управління з питань реклами. За його словами, паралельно розробляється спрощення дозвільної документації на вивіски, причому найближчого тижня може бути представлено зміни до Порядку розміщення інформаційних вивісок, котрі суттєво полегшують процедуру отримання дозволів.
Тож власники рекламних носіїв, котрі з якихось причин не встигли легалізувати свої споруди, матимуть змогу це зробити. А що далі?
Гостьовий wi-fi на додачу
Далі — реформи триватимуть. Одними із ключових механізмів упорядкування реклами у столиці мають стати уніфікація розміщення реклами (єдині стандарти) та паспортизація вулиць. Головне, щоб бізнес усвідомив свою відповідальність перед громадою Києва. «Не можу сказати, що ця відповідальність існує на сьогодні,— наголосив Артем Біденко.— Якщо ми відкладемо корупцію осторонь, існує практика: коли щось не заборонено напряму, давайте це зробимо. У результаті виходимо на Хрещатик і бачимо нагромадження різних елементів благоустрою, де реклама є одним із проявів. Але є і намети, і вивіски, усе це різнокольорове».
І не завжди законне, додає директор комунального підприємства «Київреклама» Олег Калініченко. «Протягом цих двох місяців роботи ми демонтували 67 бігбордів формату 3 на 6 метрів та більшого,— розповів він.— Для порівняння, протягом попередніх 6-ти місяців було демонтовано 27 бігбордів. Тобто це дуже хороший показник». При цьому від КП «Київреклама» у серпні 2014 року до бюджету міста надійшло на 40 % більше коштів, ніж за серпень 2013 року. Також запроваджується електронний документообіг, що дозволило скоротити обсяги паперів на 40 %. І надалі у планах — знизити до мінімуму паперову тяганину. А з першого жовтня для відвідувачів буде ще й безкоштовний гостьовий wi-fi. А охочих буде чимало, бо КП «Київреклама» спільно з профільними структурами КМДА та операторами провели повну інвентаризацію зовнішньої реклами. «Чітко пораховані всі носії, як законні, так і незаконні, це величезний масив інформації, який нині систематизується і до кінця тижня буде готовий до оприлюднення»,— поінформував директор КП «Київреклама».
Висновки інвентаризації стимулюють саме до стандартизації. «Усі кияни, гадаю, розуміють, що у нас нині засилля реклами. Глобальне завдання — зменшити кількість реклами на 30 %. Це буде дуже сильно видно»,— наголосив Олег Калініченко. Працювати механізм стандартизації, за його словами, буде так. Приміром, є дві вулиці міста: Богдана Хмельницького та проспект Бажана. «На вулиці Богдана Хмельницького гарні будинки, постав там рекламний носій форматом 3 на 6 метрів — це буде катастрофа, щось закриває, дорогу перекриває. А стандартний носій 1 на 2 метри, лайтбокс виглядає там цілком природньо, нічого не перекриває і не закриває, і пішоходи його бачать, і водії. Проспект Бажана — зовсім інша ситуація. Чотири ряди в один бік, чотири в інший, там носій 1 на 2 метри ніхто не прочитає, бо пішоходів майже немає, машини проїжджають на швидкості. Тобто там логічний носій 3 на 6 метрів, а то й більше… Але кількість рекламних носіїв має бути меншою»,— розповів пан Калініченко.
Андріївський узвіз покаже нову рекламу
Як спрацює стандартизація, незабаром буде видно на прикладі Андріївського узвозу, що є візитівкою міста. Перше завдання тут — перекривається трафік, щоб вулиця була не проїжджою (за винятком машин екстрених служб). Окрім того, на узвозі близько 150-ти торгових точок, і нині триває дискусія з широким залученням громадськості: скільки їх можна залишити, щоб не заважало вигляду вулиці та водночас не суттєво скоротити кількість людей, які там працюють. Нарешті, вивіски. Якого виду мають бути вивіски? «Ми довго радилися, вочевидь, одного виду вивіски не можуть бути і для історичного центру, і для спальних районів. Ми вирішили зробити для початку єдиний формат вивісок на Андріївському узвозі. До загального вигляду рекламних носіїв будуть прив’язані елементи навігації (тумби, стовпи). І важливе питання — колористика фасадів. До цього питання прискіплива увага, багато зацікавлених людей працює»,— розповів Олег Калініченко і навів приклад, що коли у минулому один із будинків на узвозі, чий фасад було виконано у біло-червоній гамі, перефарбували у жовтий колір, це, на думку художників, зіпсувало загальний вигляд узвозу. Тому київська влада залучає експертів, аби Андріївський узвіз набув історично достовірного та природного вигляду. А ми з вами зможемо переконатися на власні очі, як працюють нові підходи щодо зовнішньої реклами у столиці