Чи зможе Крим пережити блокаду?
У разі блокади Криму найгострішим буде проблема постачання прісної води
Нова влада Криму готується до можливої блокади. Півострів залежить від “материкової” України у постачанні цілої низки життєво важливих ресурсів, забезпечення якими Київ може відключити з політичних причин.
Віце-прем’єр Автономної Республіки Рустам Теміргалієв заявив, що влада Києва відключила електронні системи кримського підрозділу держскарбниці і заблокувала рахунки кримської автономії.
9 березня ненадовго припинили продаж залізничних квитків з Києва до Криму. У прес-службі “Української залізниці” пояснили це технічними причинами.
При цьому Київ заявляє, що як і раніше перераховує гроші для виплат бюджетникам і пенсіонерам у Криму, який в цілому є дотаційним регіоном.
Говорити про повну або навіть часткову блокаду півострова поки що рано, проте влада автономії заявила, що вже розробляє плани “живлення” півострова “на крайній випадок”.
Остання крапля
Якщо Україна вирішить зупинити постачання життєво важливих ресурсів до Криму, проблемою номер один на півострові стане питна вода. Джерел прісної води в Криму практично немає. Переважна частина води на півострів надходить з Дніпра через Північно-Кримський канал. За бажання перекрити цей канал Україна може без особливих труднощів.
Наскільки небезпечною з гуманітарною точки зору може бути така блокада? Скільки води щодня потребує Крим?
Однозначних відповідей на ці запитання немає. Після розпаду СРСР в Криму закрили гідрометеослужбу та Науково-дослідний інститут гідротехніки і меліорації, тому динаміку споживання водних ресурсів у Криму систематично ніхто не відстежував.
За оцінками низки фахівців, Крим цілком можна “напоїти” водою з річки Кубань. На думку завідувача лабораторією Інституту водних проблем Російської академії наук (РАН) Володимира Дебольского, для будівництва каналу потужністю 100 кубометрів на секунду буде потрібно всього два-три місяці. Спорудження додаткового водосховища і насосних підстанцій може розтягнутися десь на півроку.
У разі повної блокади з боку України Крим може деякий час протриматися на внутрішніх запасах води.
Півострів має 23 водосховища загальним об’ємом 399,5 млн. кубометрів. Зараз вони заповнені приблизно наполовину. За добу Крим споживає приблизно 200 тисяч кубометрів води (з розрахунку 100 літрів на день на людину ). В умовах режиму суворої економії споживання можна скоротити втричі. Отже, без зовнішнього водопостачання Крим може прожити приблизно місяць.
Ще якийсь час воду можна підвозити танкерами.
Подібна ситуація склалася і в сфері електропостачання. Понад 90% енергоспоживання Криму припадає на поставки з “материкової” України. Якщо вимкнути перемикач на найближчій української підстанції, цього буде достатньо, щоб практично знеструмити півострів.
Туризм – головне джерело прибутку для жителів Криму
У пошуках виходу
Росія готова виділити близько 40 млрд. рублів (близько 1,1 млрд доларів) на підтримку підприємств Криму в разі приєднання півострова до складу РФ, заявив журналістам у Сімферополі заступник голови комітету Держдуми з промисловості Павло Дорохін.
“Передусім, це стосується підтримки підприємств, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом, машинобудуванням, обслуговуванням суден, у тому числі кораблів Чорноморського флоту Росії. Тут ми передбачаємо досить чіткі заходи”, – сказав пан Дорохін.
Депутат пояснив, що вже провів переговори на цю тему з прем’єр-міністром Криму Сергієм Аксьоновим. Засідання Держдуми Росії, на якому обговорюватиметься закон, що відкриває шлях для приєднання Криму до складу Росії, призначене на вівторок.
Активізувалася робота із початку будівництва мосту через Керченську протоку. Розмови про зведення моста, що з’єднує Крим з Росією, точаться вже 10 років.
Необхідні документи, нарешті, підписали 3 березня. Замовником призначили акціонерне товариство, яке створюється “Росавтодором”, а фінансування робіт доручили “Внешэкономбанку”.
Очевидно, що на будівництво моста піде не один рік. А, отже, це рішення проблем швидше стратегічних, ніж сьогоденних. Згідно з проектом 2010 року, спорудження мосту довжиною 4,2 км коштуватиме в $3 млрд. і триватиме близько двох років.